Пам’яті о. Юрія Зімінського МІС

о. Юрій Зімінський, 2004 рік, Харків

Любі у Христі!
Із смутком повідомляємо, що 18 серпня на 61 році життя несподівано відійшов до Дому Отця отець-маріянин Юрій Зімінський.
Минуло 30 років відновлення життя Римсько-Католицької Церкви на Східній Україні, якому отець Юрій присвятив усе своє священницьке життя.
Він здобув середню освіту в м. Хмельницькому. Проходив військову службу в Радянській Армії санінструктором. Під час навчання в підпільній семінарії прийняв рішення вступити до Конгрегації Отців Маріян і в 1985 році склав вічні обіти. Священницькі свячення отримав 27 травня 1990 року після закінчення Ризької духовної семінарії. Був призначений вікарним священником в Києві. Служив капеланом у Чорнобильській зоні, спричинився до передачі віруючим храму святого Олександра, біля котрого в люті морози відправляв Святі Меси разом із отцем Крапаном.

7 січня 1991 року на запрошення місцевих католиків отець Юрій відправив першу післявоєнну Святу Месу на сходах храму Успіння Пресвятої Діви Марії в Харкові, у будинку якого містилось управління кінофікації. У квітні цього ж року декретом єпископа-ординарія Києво-Житомирської дієцезії с.п. Яном Пурвінським отець Юрій був призначений настоятелем римсько-католицької парафії в Харкові. А восени храм Успіння Богородиці по вулиці Гоголя, 4 було віддано католикам. У грудні 1991 року виповнилося 100 років з моменту його освячення.

Отець Юрій Зімінський МІС заснував у Харкові редакцію журналу «Слово між нами» – українською та російською мовами – і довгий час був головним редактором. Варто ще підкреслити, що о. Юрій спричинився щоб до Харкова приїхали працювати сестри-монахині різних згромаджень, а саме сестри серцанки, гоноратки, оріоністки, шаритки, францисканки, кармелітки, євхаристки, св. Павла для служіння в’єтнамській спільноті. Також о. Юрій причинився, щоб до Харкова приїхали працювати Отці Місіонери святого Вікентія де Поля.

З 2008 по 2015 рік отець Юрій служив настоятелем парафії Святого Климента Римського в місті Севастополі. У 2014 році отець підтримував своїми молитвами і поставою українських військових, які мали залишити Крим. Це сталося без жертв і коштувало отцю здоров’я.

Отець Юрій до безпам’яті любив життя. І що б він не виконував, згорав усім собою. Може, тому згорів швидше, ніж планував…

Вічне спочивання даруй йому, Господи, а світло віковічне нехай йому світить…

Уроки пандемії

№7, 2021

Дорогі брати й сестри у Христі!

«Останні вісімнадцять місяців були дуже важкими. Несподівана пандемія наповнила нас відчуттям крихкості та непевності людського існування. Засоби масової інформації приносять невтішні новини щодо нових жертв коронавірусу та його ускладнень. Але замість того, аби впадати в депресію та піддаватися пригніченню, спробуймо прийняти цей досвід як запрошення наблизитися до Бога та поглибити молитовне життя. Він – «скеля вічна» (Іс 26,4) і єдина гарантія безпеки, наша справжня надія. Тож, щоби не впасти в занепокоєння або зневіру, потребуємо заново відкрити та поглибити стосунки з Богом. Не варто забувати, що саме за часів кризи Він з особливою готовністю виходить нам назустріч, бо нескінченно любить і прагне підтримати та втішити».
Про ці та інші висновки щодо ситуації, яка склалася у світі з нами у цьому номері журналу ділиться французький священник та письменник отець Жак Филип. Багато католиків знайшли натхнення у його книжках про молитву, внутрішню свободу й набуття Господнього миру посеред випробувань.
У статтях цього випуску отець Філіп розповідає про надзвичайну важливість молитви у часи пандемії. Він пояснює, наскільки наші заступницькі молитви допомагають будувати в світі Боже Царство. Він також пояснює, як наше молитовне життя уподібнює нас до Христа, спонукаючи служити людям з любов’ю. Навіть наші страждання й випробування можуть переконливо свідчити про вірність Бога!

«Журнальчик» познайомить вас з історією мужньої японки, яка пережила атомний вибух та після прийняття католицької віри віддала своє життя бідним.

На останній сторінці обкладинки міститься ікона святих Архангелів Михаїла, Гавриїла та Рафаїла, яких наша Церква вшановує 29 вересня.

Пропонуємо придбати сьомий номер у форматі pdf або його паперову версію.
Російськомовний варіант є доступний лише у форматі pdf.

До магазину