Хресна дорога

Хрест

Написано в Харкові в дні війни

Стояння перше: Ісуса Христа засуджують на смерть

Господи, що ж Ти зробив такого, що Тебе засудили на смерть? Для кого та чим Ти був небезпечний? Звісно, не тим, що зцілював хворих, годував голодних, звільняв одержимих, воскрешав померлих. Небезпечним було Твоє вчення, бо воно провадило до свободи духу. Ти був небезпечний для тих, у кого в руках була влада, духовна та державна. Легко маніпулювати сірою масою заляканих людей зі спотвореною ієрархією цінностей. Дива та зцілення не були Твоєю метою, Господи. Ти жадав навернення, оновлення розуму. Людей, котрі бояться лише Бога, важко обдурити, змусити чинити зло. Коли ми завдяки Тобі почали наближатися до свободи духу, нас засудили на смерть. Дай сили пройти цю Хресну дорогу, що збіглася з Великім постом 2022 року. Поглянь на наше покаяння і помилуй нас, як помилував ніневитян, що навернулися від проповіді Йони.

Стояння друге: на Христа покладають хрест

Господи, Ти ніс знаряддя страти на спливаючих кров’ю від побоїв плечах. Ти смиренно вислухав вирок і взяв цей хрест. Поглянь милосердно на нашу Україну. Вона, поранена бичами смертоносних ракет, коронована терновим вінцем сильних світу цього, з перших днів війни взяла свій хрест, сподіваючись, що Ти допоможеш їй перемогти зло ненависті і брехні, що повстало проти неї.

Стояння третє: Ісус падає під тягарем хреста

Дивлячись на Тебе, Господи, здається, що Ти вже не маєш сил іти далі й нести Свій хрест. Деякі наші міста та села особливо атаковані супротивником і падають під тягарем хреста війни. Але вони не зламані. Разом з Тобою вони піднімаються і, дивлячись в обличчя окупантам, просять їх піти з їхньої рідної землі. Дякую Тобі, Ісусе Христе, за силу духу.

Стояння четверте: Ісус Христос зустрічає Свою Пречисту Матір

Мати Божа Бердичівська, Летичівська, Харківська, Почаївська, у Зарваниці, у Львові… Ти завжди була з нами. Ти сказала у Фатімі, що коли Росія навернеться, на землі переможе Твоє Непорочне Серце і настане тривалий мир. Твоє серце пробите мечем скорботи, бо не всі Твої діти живуть згідно зі своєю совістю, не всі вшановують Твого Сина. В історії людства досягнуто чергової точки неповернення. Допоможи нам гідно подолати її заради більшої слави Божої та спасіння багатьох.

Стояння п’яте: Симон із Киринеї допомагає Ісусові нести хрест

Господи, дякуємо Тобі за те, що не залишив нас самих на цій хресній дорозі. Коли, здавалося, що сил уже немає, Ти послав нам на допомогу братів і сестер із Польщі та інших країн. Вони всім серцем, зі щирою гостинністю приймають наших жінок, дітей та людей похилого віку, відмовляючи собі у  комфорті, жертвуючи своїми благами та часом. Коли ми знаємо, що наші рідні у безпеці, нам легше переносити негаразди та впевнено йти до перемоги.

Стояння шосте: свята Вероніка обтирає Божественне Обличчя Спасителя

Співчуття Вероніки перемогло страх і вона підійшла до Тебе, витерла Твій лик від поту та крові, що застилали очі. Вона знає, що Ти ні в чому не винний. Вона не може зробити для Тебе щось більше, але цього вистачає, щоб полегшити Твої страждання. Скільки Веронік обтирає зараз лик виснаженої України, допомагаючи ліками, засобами гігієни, продуктами харчування, добрим словом чи просто коротким: «Як ти?» Ми стали однією величезною родиною, турбуючись одне про одного, особливо про безпорадних, хворих і самотніх, які залишилися без опіки в холодних квартирах без можливості вийти на вулицю. Свята Вероніка, молись за нас. Хай вистачить у нас мужності вийти зі свого укриття та підтримати стражденних.

Стояння сьоме: Христос вдруге падає під тягарем хреста

Людська психіка дуже тендітна. Бувають дні, коли під невгамовний гуркіт канонади до серця настає відчай, коли дратуєшся з будь-якого приводу, втрачаєш довіру до Тебе, Господи, до того, що й завтра Ти даси «хліб насущний». Вірую, Господи, але допоможи моїй зневірі. Допоможи встати та йти далі.

Стояння восьме: Христос втішає жінок, що плачуть

Знайомі, які живуть неподалік нашого кордону в країні-агресорі, щиро турбуються про нас: «Відкрили коридор, ви можете приїхати до нас, щоб не загинути». Що ми можемо відповісти? «Не плачте над нами, але плачте над собою, бо ˮсидите у тініˮ брехні і зневажання людської гідності. Ми стоятимемо до кінця і заради вашого прозріння».

Стояння дев’яте: Ісус втретє падає під тягарем хреста

«Але волосина з голови у вас не пропаде! Вашим стражданням ви спасете душі свої.» (Лк 21,18-19). Господи сил, що встав після третього падіння, дай мені сили всупереч страху та невпевненості в завтрашньому дні вставати і йти далі, виконуючи волю Твою.

Стояння десяте: З Ісуса Христа здирають одяг

Господи, Ти погодився повернутися в Своє Царство нагим. Таким, яким і прийшов на землю. Такими, якими були наші пращури в раю до гріхопадіння. Але Ти не Сам оголився, як святий Франциск Ассизький. Роздягаючи силоміць, Тебе хотіли ще більше принизити. Але ніщо не може зламати людину, сила духу якої і надія в Богові Отці.

Поглянь на нас, Господи! Сьогодні оголені усі наші рани, сутність кожного вийшла на поверхню. Боягузтво, зрада, ненависть, жадібність, гординя, егоїзм… Пробач нас, Боже, і очисти від усього, що виходить зсередини і опоганює нас.

Стояння одинадцяте: Ісуса Христа прибивають до хреста

Господи, Ти покірно розпростерся на хресті, дозволивши катам прибити цвяхами Твої руки та ноги. Заради цього моменту Ти прийшов на землю. Спасіння людського роду не могло статися інакше. У цьому й була Твоя місія, до якої Ти йшов 33 роки земного життя.

Ми йшли до своєї місії як народ 30 років та 6 місяців. 24 серпня Україна відзначила 30 років незалежності, а 24 лютого вона взяла на свої плечі хрест війни. Київ та прилеглі до нього Гостомель, Ірпінь, Буча, а також Маріуполь, Мелітополь, Херсон, Харків, Ізюм, Чугуїв та інші міста та села не пішли на умови ворога, погодившись на розп’яття ракетними обстрілами та бомбардуваннями, блокадою та позбавленням найнеобхіднішого.

Господи, вибач їм, бо не знають, що творять, і дай нам сили витримати до переможного кінця.

Стояння дванадцяте: Ісус вмирає на хресті

Господи, дивлячись на Твою смерть, один із катів вигукнув: «Чоловік цей справді був Син Божий» (Мк 15,39). Така ціна прозріння та навернення духовно сліпих. Страждання та смерть безвинних українців рано чи пізно розплющать очі тим, хто сидить у «країні смертної тіні», істина зробить їх вільними та виведе з полону гріха та брехні.

Господи, Ти смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував. Прийми смерть безневинних мирних жителів і воїнів, що захищають свою країну, як жертву за навернення нашого та російського народів і за торжество істини та миру в усьому світі.

Стояння тринадцяте: Тіло Христа знімають із хреста

Господи, Твоє неживе поранене тіло зняли з хреста руки Йосипа з Ариматеї – Твого таємного учня. Він хоч і був членом синедріону, не брав участь у змові проти Тебе. Боже, дякуємо Тобі за тих, хто не боїться агресора і в співчутті Україні різними способами підтримують її. Святий Йосипе з Аримотеї, молись за них і за нас!

Стояння чотирнадцяте: Тіло Христа покладають до гробу

Господи, інший Твій послідовник, Никодим, приніс близько ста літрів пахощів, щоб помазати Твоє тіло перед похованням. Одного разу під покровом ночі Никодим прийшов до Тебе і почув Добру Новину: «Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним» (Йн 3,16). А також: «Люди ж більше злюбили темряву, ніж світло, – лихі бо були їхні діла. Бо кожен, хто чинить зло, ненавидить світло, тож і не йде до світла, щоб не виявились діла його» (Йн 3,19-20).

Господи, Ти перебував три дні у темряві гробу та смертної тіні. «Навіть коли  б ходив я долиною темряви, – я не боюся лиха, бо ти зі мною» (Пс 23(22),4). Допоможи нам пройти крізь темряву випробувань разом із Тобою до світла Твого воскресіння.
                                                                                                                          Ірина Воловицька OCV

Російською
Польською
Англійською