Нове бачення в новому 2020 році Божому

Зробіть у цьому році кілька простих кроків, які допоможуть не обмежувати дію Бога у вас!

Починаючи новий рік і розмірковуючи над нашими постановами, подивимося на деякі прогнози, зроблені в минулому.

  • У 1873 році сер Джон Ерік Еріксен, видатний хірург королеви Вікторії, сказав: «Живіт, груди і мозок назавжди будуть закриті від вторгнення мудрого і гуманного хірурга».
  • У 1876 році американський президент Резерфорд Б. Хейс сказав Олександру Грему Беллу: «Телефон – дивний винахід, але хто захоче його використовувати?»
  • У 1895 році вчитель Альберта Ейнштейна в середній школі сказав його батькові: «Немає значення, чим він займатиметься, він нічого не доб’ється».
  • У1939 році в газеті «Нью-Йорк Таймс» написали: «Проблема з телебаченням полягає в тому, що люди повинні сидіти, не відриваючи погляду від екрана; у звичайній американській родині немає на це часу».
  • У1949 році математик Джон фон Нейман сказав: «Схоже, ми досягли меж того, чого можна осягнути за допомогою комп’ютерних технологій».
    Але добре, що в таких галузях, як медицина, телефонія, цифрові технології були не тільки скептики. Нові ідеї і відкриття втілювали в  життя люди, які не боялись мріяти і не зупинялись на досягнутому.

Бог безмежної сили. Подібно до цього багато людей, на жаль, в тім і християн, сумніваються у Божій силі, що діє в житті кожного з нас, і втрачають шанс досвідчити Божих чудес і Божої любові. Ми віримо в Бога, але при цьому спираємось уповсякденних справах лише на свої сили, знання, вміння тощо. Для Господа ми часто резервуємо час на недільній Службі та, може, ще вранішній чи вечірній молитві.

Отже, заохочуємо вас, починаючи новий 2020 рік, відкинути будь-які сумніви відносно Господа. Повіримо, що Він дійсно хоче діяти в нашому житті і відкривати нам очі на духовну реальність, що існує в нас і навколо нас. Звичайно, як і будь-яке інше рішення, наше бажання, щоб Господь відкрив нам очі, здійсниться тільки тоді, коли ми зробимо те, що залежить від нас.
Перед усім запитаймо себе: «Чи вірю я в те, що у Бога є благий задум для нашого життя?» «Чи вірю я, що Він хоче вести і вчити нас водійством Святого Духа?» З цих питань випливають два наступних: «Чи вірю я, що диявол, який прагне відвернути мене від Господа, існує?» «Чи вірю я, що у диявола є свої плани в спробі знищити мою віру і тримати мене в темряві?» Нехай ці питання допоможуть нам розрізняти те, голос Святого Духа і голос диявола.

Мета диявола. У своєму Посланні до Ефесян апостол Павло попереджає: «Одягніться в повну зброю Божу, щоб ви могли дати відсіч хитрощам диявольським» (Еф 6,11). Він також застерігав коринтян, «щоб вони не впали жертвою сатани». Далі, у тому ж посланні, апостол народів знову попередив їх про те, наскільки проникливий диявол: «Сам бо сатана вдає з себе ангела світла» (2 Кор 2,11; 11,14).
Яка мета диявола? Найбільше на світі сатана хоче перешкодити нам насолоджуватися Божою любов’ю, перекреслити наші відносини з Господом. Для цього він і його демони намагаються зганьбити Бога. Вони підсовують нам напівправдиві або неправдиві думки. Злі духи намагаються переконати нас в тому, що Бога немає, або що Він не на нашому боці, або що світ може дати нам все, що нам потрібно.
Іноді тактика диявола стає більш очевидною, коли він спокушає нас в гріхах похоті, обжерливості або жадібності. Але в інших випадках вони не так очевидні. Прикидаючись «ангелом світла», диявол нашіптує нам щось, що звучить добре і прийнятно, але в кінцевому підсумку призводить лише до плутанини та ізоляції. Можливо, він пропонує, щоб чоловік віддавав весь свій час роботі, щоб заробити більше грошей для своєї сім’ї. На перший погляд це звучить добре. Але врешті-решт родина менше часу буде бачити батька, і наслідки такого життя будуть руйнівні.

«Геть від Мене!» Ми повинні навчитися чути голос Святого Духа і відрізняти його від голосів нашої занепалої природи, диявола та світу. Апостол Петро подає нам хороший приклад цього. Він пішов за Ісусом, повний ентузіазму і бажання догодити Господу. В якийсь момент Ісус запитав: «На вашу ж думку, хто Я?», «Ти – Христос, – відповів Петро, – Бога живого Син». Це був духовний прорив для Петра, і Христос навіть похвалив його: «Щасливий ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров це тобі відкрили, а Отець Мій Небесний» (Мт 16,15‑17).
Щось відбулося в Петрі, що дозволило йому побачити Ісуса по-новому – як вибраного Божого Месію. Але незабаром апостол показав себе з іншого боку. Ісус почав розповідати Своїм учням, що Він вирушає до Єрусалима, де буде схоплений владою, вбитий і потім воскресне на третій день. Почувши цю новину, Петро – ймовірно, все ще схвильований своїми прозріннями, спробував вказати Ісусу, що робити. «Пожалій Себе, Господи!» – вигукнув він. «Це хай не станеться з Тобою!» (Мт 16,22). Петро не зміг погодитись із думкою про страждання Месії і дозволити Ісусу віддати Себе до рук катів.
Відповідь Ісуса була швидкою та прямою: «Геть, сатано, від Мене! – сказав Він, – думаєш не про Боже, а про людське» (Мт 16,23). Петро, мабуть, був приголомшений. В обох випадках він висловив власну думку. Однак Ісус сказав, що його перша відповідь прийшла від Бога, а друга – від сатани.

Пастка благих намірів. Історія Петра показує нам, що навіть при найкращих намірах на нас все ще можуть впливати брехня і задум диявола. Тому нам необхідно вчитися розпізнавати голоси в своєму розумі. Це може здатися досить складним, але за допомогою Святого Духа це можливо. Подивіться на приклад Петра. Згодом він зрозумів, що не всі думки мають божественне походження, що Ісус мав, фактично бажав, померти заради нас. Хрест був невід’ємною частиною Божого задуму спасіння.
Сьогодні відбувається те ж саме. Нам легко потрапити в пастку, гадаючи, що Ісус не мав померти за нас, або, не звертаючи уваги на те, що протистоїть в нас Ісусові. Часто диявол переконує нас, що нам достатньо бути хорошими спираючись лише на власні сили. Він роздмухує наші благі наміри до такої міри, що ми починаємо думати, що краще Бога знаємо, як кого спасти. Сатана змушує нас очікувати винагороди за добрі вчинки, а коли це не відбувається, ми засмучуємося.

Зробіть хоча б крок. Ми дійсно можемо навчитися відрізняти голос Святого Духа від голосу диявола. Можливо, не досягнемо духовних висот відразу, але зможемо духовно зростати на славу Божу. Навіть якщо ми зробимо лише один крок, прийнявши рішення щовечора проводити іспит сумління або регулярно аналізувати свої злети і падіння, то досягнемо значних успіхів.
Отже, почнемо цей рік з усунення обмежень, які ми чинимо Божій дії. Відкинемо всі сумніви у тому, що ми не можемо почути і розпізнати голос Господа. Мріймо про те, як буде виглядати Церква Христова, коли все більше її членів будуть слухати Святого Духа і протистояти дияволу!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.