Вийшов друком новий журнал №1, 2020

Дорогі брати і сестри у Христі!

Вийшов у світ перший у новому передплатному році номер журналу.

Ми з вами стоїмо на порозі Нового 2020 року. Можливо, когось з вас лякає і дві двадцятки, і те, що цей рік високосний. Та ці страхи сіє переважно жовта преса й суспільна думка. Календарний рік – це період часу, за який Земля робить повний оборот навколо Сонця. Він становить 365 днів і 6 годин. Так за чотири роки набігає доба, яку додають до кожного четвертого календарного року. Тобто, в нинішньому «сприятливому» році Господь нам дарує іще один день – «день спасіння» (2 Кор 6,2). Тому нам нічого боятися. Саме з такої позиції із вдячністю приймімо від Бога цей Новий рік.
Кілька місяців тому мій тато надіслав мені текст з інтернету, який звинувачує матір Терезу Калькуттську у «страшних» гріхах проти її підопічних, у невідповідності проголошуваних нею християнських істин із її вчинками, у непослідовності позиції щодо абортів та розлучень. Тато запитував: «Це правда чи наклеп?» Я й раніше чула подібні закиди від різних людей, які сприймали факти, викладені в тексті, за остаточну правду і вважали святість матері Терези помилкою Католицької церкви.
Я довго думала, як відповісти татові, розуміючи, що матеріал, який обмовляє святу Терезу Калькуттську, написаний людьми, що не вірять в Бога, які на перше місце ставлять матеріальні цінності й фізичне здоров’я або виривають із контексту слова, намагаючись зловити матір Терезу на лукавстві. І якою ж була моя радість, коли виявилося, що перший номер журналу присвячений аналізу підстав, завдяки яким мати Тереза була прилучена до лику святих. У статтях головний акцент зроблено не на діяннях святої, а на мотивах її вчинків та внутрішніх переживаннях.
Поняття святості не існує поза Богом. Людина без Бога може оцінити той чи інший учинок або слова тільки з моральної точки зору суспільства: як «хороший» або «поганий». На жаль, найчастіше цей світ оцінює людей у міру своєї зіпсованості, щоб виправдати свою бездіяльність, малодушність, жадібність, невірність, лицемірство… Агнес Бояджіу була албанською жінкою зі своєю людською долею і Божим покликанням. Вона, як і всі ми, помилялася, та не припиняла діяти і йти за голосом Господа, який колись розпізнала в собі.
Любов до Ісуса, котра багатьом видається абстракцією, була для матері Терези джерелом натхнення і мотивацією вчинків. Коли один респектабельний чоловік, спостерігаючи за тим, як вона промиває рани жебракові, сказав: «Я не зробив би цього за все золото світу», мати Тереза відповіла: «Я теж». Свята навчає нас бачити в кожній людині зраненого Христа і з любові служити Йому, незалежно від того, хто ця людина і чи зможе нам віддячити. Приблизно так я відповіла моєму татові, готуючи статті до цього номера. Сподіваюся, це наблизить його і всіх нас до справжньої особистої святості. Запрошуємо придбати цей номер через наш інтернет-магазин. (кнопка)

Ірина Воловицька, відповідальний секретар редакції

Замовити

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.